консультації
ВІТАМІНИ І ЗДОРОВ‘Я ВАШОЇ ДИТИНИ
Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини потрібні вітаміни.
У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В.
Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дій сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею.
Нестача вітаміну D може призвести дитину до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з‘являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток
черепа. Рахіт нерідко починається вже з першого року життя, але може виявитися і пізніше.
Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється.
Рахіт можливо і потрібно попередити, для цього необхідно забезпечити дитині повноцінне харчування і систематичну консультацію педіатра. Враховуючи, що в осінньо-зимовий період можливість захворювання рахітом збільшується, у цей час особливо важливим для малюка є достатня для нормального розвитку кількість вітаміну D.
Джерелом вітаміну D служать риб‘ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довго застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з‘являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.
Вітамін Е активізує діяльність м‘язів. Він міститься в рослинних оліях ( особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.
Систематично надходити з їжею до організму дитини має вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженням опору організму до різних захворювань.
Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Ягоди, фрукти, овочі - основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С ( аскорбінова кислота) міститься у листяній зелені( качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо). Багатими на зазначений вітамін є також фруктово-ягідні рослини: шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, а також цитрусові((мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут). В овочах ( картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.
Установлено, що ,наприклад, чорна смородина містить в 30, а сушена шипшина в 150 разів більше вітаміну С, ніж картопля.
Слід завважити, що різноманітна кулінарна обробка призводить до тієї чи іншої втрати вітаміну С. Сприяє зниженню вмісту аскорбінової кислоти також подрібнення овочів та їх тривала термообробка. Так, варіння неочищених картоплин, занурених в гарячу воду, практично не впливає на втрату вітаміну С.
Якщо ж картоплини занурити в холодну воду, а потім варити, то в результаті 25% вітаміну втрачається. Під час варіння дрібно нарізаної картоплі в супі втрачається близько 50% вітаміну С., а при приготуванні картопляних котлет ще більше - 93-95%.
Наслідком нестачі інших важливих вітамінів є також розвиток хворобливих станів дітей.
З метою профілактики також явища слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини. Вітаміни групи В важливі для нормального кровотворення а діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м‘ясом.
Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.
Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.
Отже, більшість вітамінів належать до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні особливо дитячому організму.
В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках.
профілактика грипу
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВОДИ
Варіант № 1.
До загартування стоп входить:
- Ходіння босоніж по підлозі, землі, піску, гравію
- Холодні або контрастні ванни
Досить ефективне загартування стоп поперемінно холодною та теплою водою, починаючи з малої контрастності.
У дві миски налити води з різницею температури + 5 +10 градусів.
Для дітей другої молодшої групи: 40 – 30 гр.
- Для дітей середньої групи : 36 – 26 градусів,
- Для дітей старшої групи : 30 – 25 градусів.
Ноги поперемінно занурити в миску з теплою водою на 1 хв., потім в миску з прохолодною водою.
Під час цієї процедури діти повинні виконувати тупцювання в мисці. Всього робити чотири процедури з наступним промоканням ніг.
Через кожні три дні температуру води знизити на один градус у мисці з прохолодною водою і підвищити на один градус у мисці з теплою водою поки не встановиться температура: для дітей другої молодшої + 45 - 25 гр.
- Для дітей середньої групи + 41 - 21 гр.
- Для дітей старшої групи + 35 - 18 гр.
Час тупцювання по одній хв. В кожній мисці, починаючи з теплої води. Всього 6 процедур.
Варіант № 2.
Серветку змочити у 10 – процентному розчині солі ( 100 гр. 1 літр води), застелити нею гумовий килимок з шипами.
Дитина протягом двох хвилин тупцює на цьому килимку, потім переступає на інший килимок, вкритий серветкою змоченою водою кімнатної температури і нарешті стаєю.
На суху серветку. Серветки змочуються соляним розчином і водою після кожної дитини. Процедуру проводити після сну в комплексі з повітряними ваннами.
Варіант № 3.
На дно великої миски насипати гальку. Ванну наповнити 1 – 2 - процентним розчином солі ( 10 -20 гр на 1 л води) так, щоб вода покривала щіколодки дитини. Щоденно діти ходять по камінцям протягом двох хвилин, потім споліскують ноги звичайною водою. Це і загартування і профілактика плоскостопості.
Температура води в перші дні - 36 градусів, через кожні 3 дні знижуємо температуру на 1 градус і доводимо:
- Для дітей другої молодшої групи - до 22 гр.
- Для дітей середньої групи - до 20 гр.
- Для дітей старшої групи - до 18 гр.
Рекомендації батькам щодо формування харчової поведінки дитини
1. Починайте з себе. Немає кращого способу сформувати або скоригувати звички дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам'ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.
2. Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.
3. Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім'ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім'ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.
4. Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім'я може придбати дорогі сорти м'яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м'ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.
5. Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може змотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.
6. Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що ЇЇ думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, в якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.
7. Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з'їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.
8. Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід'ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.
9. Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.
10. Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.
11. Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незначне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.
Підготовка дитини до дитячого садочку
Рано чи пізно, перед нами постає необхідність віддати дитину до дитячого садочка. І справа не тільки у тому, що мамі хочеться чи необхідно працювати, але у тому, що дитині час починати спілкуватися з іншими дітлахами, щоб оволодіти навиками взаємодії з ними.
Перш ніж віддати малюка до дитячого садочка, батькам варто дізнатися вимоги до дитини, познайомитися з денним режимом. Малюка необхідно завчасно підготувати до дитиячого садочка, варто розказати про сам заклад, його розпорядок, інших дітей. Влаштовуйте прогулянки на території дит.садка, нехай дитина звикне до оточення. Усе має відбуватися поступово. Ваші хвилювання не повинні передаватися сину або доньці – для вас прогулянка у садочку має бути завжди приємною і радісною (принаймні так має думати ваша дитина). Усі негативні думки щодо обраного закладу мають обговорюватися без участі дитини. Іншими словами – поменше негативних емоцій!
Перед вступом до дит.садка треба виконати усі необхідні профілактичні щеплення, пройти огляд у педіатра. Не буде зайвим провести загартувальні процедури, оскільки вступ до дит.садка це не тільки перший вихід дитини у суспільство, а ще й зіткнення з усім різноманіттям мікробів і вірусів, які оточують людину. У такому розумінні, вступ до садочка, по суті, є боцманським способом навчання плаванню. Оскільки «плавати» імунна система вчиться не одразу, то процес навчання дає слабинку, і дитина починає часто хворіти.
Чому діти при вступі до дит.садка часто хворіють?
Малюки починають контактувати з іншими дітками, рухова активність і розумова робота ставлять підвищені вимоги до організму людини, і якщо вона до таких значних змін у своєму житті не підготовлена, то погано адаптується у новому середовищі, часто хворіє, пропускає заняття.
Як захистити організм дитини у таких випадках?
З метою профілактики захворюваності грипом можна призначати дітям крем або мазь «Піносол». Це абсолютно натуральний препарат. Він не містить адреноміметиків, не сушить слизові оболонки, не викликає звикання.
Призначати припарат може лише висококваліфікований спеціаліст. Чітко виконуйте усі призначення педіатра, і пам’ятайте, що самолікування може нашкодити дитині.
Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), опублікована Міністерством охорони здоров'я
ГРВІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.
Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням,особливість якого у надзвичайно швидкому
поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - контактний і повітряно-крапельний.
Профілактика захворювань
Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ.
Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:
- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;
- загартовування та часте провітрювання приміщень;
- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії. Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:
- Часто мити руки з милом
- Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками) при кашлі та чиханні;
- Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини.
НАГАДУЄМО!
Не потрібно займатись самолікуванням - це небезпечно.
Щеплення - це захист дитини
Завдяки масовим щепленням населення у нас ліквідовано такі страшні хвороби, як дитячий поліомієліт, знизилася захворюваність на дифтерію (в минулому році не було жодного випадку захворювання). В середині 90-х років уже прокотилася перша хвиля відмов від щеплень і, як наслідок, в Україні знову з'явилася дифтерія, навіть було оголошено про епідемію цієї тяжкої хвороби.
Серед населення поширюється інформація про шкоду щеплень, недоброякісні вакцини тощо. Але ж щеплення - поки що єдиний захист від так званих керованих інфекцій. Є відповідний Указ Президента, в якому наведено повний перелік обов'язкових щеплень. Сюди входять дифтерія, правець, поліомієліт, кір, туберкульоз, коклюш, епідпаротит, краснуха, гемофільна інфекція, яка виникає у дітей раннього віку й призводить навіть до летальних випадків, та гепатит В. Від цих інфекцій ми й маємо захистити наших дітей. Щодо цього існують і інші нормативні документи, якими керуються в роботі медичні працівники.
Досвід проведення дітям щеплень дозволяє стверджувати: у нас не було негативних випадків, пов'язаних із цим методом профілактики тяжких недуг.
Два роки тому в Україні був сплеск захворюваності на краснуху серед молоді, яка вчасно не пройшла вакцинації з різних причин: чи то вакцини не було, чи то від щеплення відмовлялися. Саме тоді наша країна стала поширювачем цієї інфекції по всьому світу.
На жаль, жодне щеплення не дає стовідсоткової гарантії того, що людина не захворіє. Правда, якщо хвороба навіть і виникне, то в будь-якому разі її перебіг буде не такий важкий. Щеплення може подекуди викликати ускладнення, проте ризик їх виникнення можна значно знизити. І гарантія цього — індивідуальний підхід лікарів до кожного маленького пацієнта. Існує ряд протипоказань, якими керуваться у своїй роботі медики. Є протипоказання постійні, є —тимчасові. Тобто під час гострого періоду якогось захворювання або хронічної недуги, щеплення нікому не роблять. Дітям з хронічними недугами роблять щеплення у період ремісії, а не під час гострого перебігу хвороби. Для дітей з онкозахворюваннями, захворюваннями нервової системи, крові тощо протипоказання проти щеплень постійні. Тож, роблячи щеплення здоровим дітям, ми захищаємо і таких дітей від інфекцій.
Щоб батьки краще розуміли, якими важкими можуть бути наслідки деяких захворювань, зазначу, що, наприклад, такі недуги, як краснуха чи епідпаротит (свинка), за перебігом у дитинстві не такі страшні, але у майбутньому в дорослої людини можливі ускладнення. Так свинка дуже небезпечна для чоловіків. Вона може призвести до чоловічого безпліддя...
А, краснуха небезпечна для вагітних жінок: плід може бути вражений інфекцією, і дитина може народитися з тяжкими патологіями, та й виносити її жінці буде складно — дуже часто трапляються викидні.
Що стосується поліклініки, в якій я працюю, запевняю: всі вакцини, які надходять до нашого лікувального закладу, зберігаються в належних умовах. Разом з вакциною із санепідемстанції, отримуємо й відповідні сертифікати якості, вакцина перевозиться у контейнерах із дотриманням температурного режиму (+2/+8 градусів), зберігається в холодильнику також із дотриманнямв температурного режиму.
І останнє. Не треба панікувати батькам, якщо після щеплення у дитини підвищиться температура тіла, з'явиться легке нездужання. Це — нормальна реакція організму на введення вакцини, яка означає, що виробляються антитіла для боротьби зі збудниками захворювання. Гірше, якщо немає жодної реакції. Це свідчить про те, що імунна система в дитини настільки слабка, що вона навіть не реагує на вакцину.
КАШУ НА СТІЛ!
Усе більше вчених-дієтологів схиляються до думки, що в основі піраміди раціонального харчування лежать зернові продукти - крупи та хліб.
Асортимент круп нині дуже широкий і щороку збільшується. Це цілі, подрібнені, плющені крупи, швидкорозварювані, навіть ті, які не потребують варіння. Є крупи підвищеної поживності – пластівці, мюслі. Їх виготовляють із гречки, рису та проса, використовують також овес, ячмінь, пшеницю, горох, кукурудзу, сорго, сочевицю.
Традиційно на вершині круп‘яного Олімпу – гречка. У гречаному зерні міститься фосфор і залізо, цілий набір незамінних амінокислот. Це чемпіон за вмістом вітамін групи В і Е.
Рис незамінний у дієтичному харчуванні. Особливо корисні не шліфовані сорти рису, у яких збережена найбільша кількість вітамінів, зокрема групи В.
Пшоном називають ядра проса, звільнені від квіткових і частково плодово - насіннєвих оболонок. Багато в ньому кремнію, що добре впливає на шкіру та волосся, фтору, що зміцнює зубну емаль.
Ячмінь – сировина для перлової та ячнєвої круп. Багата на калій, кальцій, фосфор, мідь, цинк, марганець, хром, йод, бром. Крім того, ячнєві крупи містять у собі таку незамінну амінокислоту, як лізин, що справляє антивірусну дію та сприяє зміцненню кісток і сухожилля. Вівсяні крупи поза конкуренцією за поживністю. У них також багато лізину, заліза.
Крупи вівсяні бувають не подрібнені, плющені, для дитячого харчування, пластівці «Геркулес», пластівці «Екстра», толокно і толокно для дитячого харчування.
Із кукурудзи виробляють шліфовані крупи, крупи для пластівців, для «паличок» і борошна. Вони містять велику кількість рослинних білків і легкозасвоюваних вуглеводів, а також кремній, залізо. Натрій, фосфор. Бром, цинк. І вітамін В5.
З вівсяної крупи можна приготувати:
Вівсяний кисіль.
Вівсянку залити окропом ( склянка крупи на чотири склянки води), запарювати 3 - 4 години й варити доки маса стане схожою на кисіль. Вівсяний кисіль або відвар дають дітям при алергічних хворобах. Якщо в дитини свербить шкіра або є почервоніння, висипи, якщо вона знервована, збуджена.
Овес з молоком.
Закип’ятити молоко, а потім засипати овес і поставити в духовку на півтори - дві години. На дві склянки молока – півсклянки вівса.
Діти й дорослі люблять вівсяні пластівці. А якщо їх замочити на дванадцять годин, то можна їсти сирими , що дуже корисно.
Дієтологи радять їсти каші із шматочками свіжих фруктів і медом, що не тільки дає користь, а й збагачує смакову гамму про
ЩЕПЛЕННЯ - НАЙКРАЩИЙ ЗАХИСТВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Інфекційні хвороби і в теперішній час займають одне з провідних місць серед загальної захворюваності та смертності. Після забезпечення чистою питною водою профілактичні щеплення мають найбільше значення в попередженні інфекційних захворювань.Вакцинації вже понад 200 років.
Сьогодні завдяки вакцинації можна попередити 26 захворювань. Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання, призводять до ускладнень та викликають смертельні випадки.
Будь-яке щеплення є в сотні разів безпечнішім, ніж захворювання, від якого воно захищає. Викликає велику стурбованість антивакцинальна кампанія, яка призвела і призводить до масових відмов батьків від щеплень дітей та зриву Календаря профілактичних щеплень. Внаслідок зниження рівня охоплення населення профілактичними щепленнями можуть виникнути епідемічні спалахи інфекційних захворювань.
Під загрозу ставиться життя і здоров‘я майбутніх околінь.Користь від імунопрофілактики перевищує інші ризики. Альтернативи вакцинації в попередженні інфекційних захворювань сьогодні немає! Завдяки вакцинації переможені епідемії натуральної віспи, чуми, поліомеліту.
Кожен рік у світі за допомогою вакцинації попереджається 3 млн. дитячих смертей, 750 тисяч дітей уникають інвалідності.
На сьогодні в Україні визначені десять інфекцій, проти яких щеплення є обов‘язковими:
Проти туберкульозу,
Гепатиту В
Дифтерії
Кашлюка
Правця
Кору
Паротиту
Краснухи
Поліомеліту та гемофелійної інфекції
Щеплення проводяться в кабінетах імунопрофілактики, медичних кабінетах при лікувально-профілактичних закладах, медичних кабінетах дошкільних та загальноосвітніх закладах, медпунктах амбулаторій при дотриманні санітарно-епідемічних правил і норм.
Термін введення вакцини та мінімальні інтервали в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.
Не відмовляйтесь від щеплень, не ризикуйте! Дотримуйтесь термінів щеплень! Бережіть здоров‘я своїх дітей!.
